Освітня програма

КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ  ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ РАДИ ПІСКІВСЬКОЇ

СЕЛИЩНОЇ ОБ’ЄДНАНОЇ

ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

 «ПІСКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ»

на 2023/2024 навчальний рік

Зміст

РОЗДІЛ 1. Призначення закладу та засіб його реалізації……………… 4-5

РОЗДІЛ 2. Освітня програма ЗДО…………………………………………6-8

РОЗДІЛ 3. Загальні положення освітньої програми ЗЗСО………………9-12

РОЗДІЛ 4. Пояснювальна записка…………………………………………13-20

РОЗДІЛ 5. Цілі та задачі освітнього процесу школи …………………….21-28

РОЗДІЛ 6. Модель випускника…………………………………………….29-31

РОЗДІЛ 7 Навчальний план та його обґрунтування……………………...32-34

РОЗДІЛ 8. Структура навчального року…………………………………...35

РОЗДІЛ 9. . Особливості організації освітнього процесу………………….36-37

РОЗДІЛ 10. Показники реалізації освітньої програми……………………..38

Освітня програма розроблена за змістом та на виконання:

• Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню  освіту»;
• Указу Президента України від 16 березня 2022 року №143 «Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України»;
• Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 №711 «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні»;
• Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 № 2205;
• Концепції реалізації державної політики у сфері реформування  загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12. 2016   № 988-р;
• Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898;
• Наказів Міністерства освіти і науки України від 12.07. 2021 № 795(зі змінами, внесеними у додаток наказами Міністерства освіти і науки України від 10.08.2021, № 898, від 29.09.2021 р. №1031, від 13.12.2021 р. №1358, від 02.02.2022 р. №96, від 09.02.2022 № 143, від 11.04.2022 р.      № 324) ( гриф Міністерства станом на 01 серпня 2022 року надано 95 модельним навчальним програмам), від 03.08.2022 № 698 та від 12.08. 2022 № 743 – 22 щодо оновлення змісту освітніх програм для учнів 1-11 класів.

Освітня програма Закладу містить 5 частин та додатки:

• Освітня програма першого циклу початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1-2 класи);
• Освітня програма першого циклу початкової освіти – основний (3-4 класи);
• Освітня програма першого циклу базової середньої освіти - адаптаційний (5 клас);
• Освітня програма першого циклу базової середньої освіти – базове предметне навчання(6-9 класи);
• Освітня програма другого  циклу профільної середньої освіти – профільний (11 клас).

РОЗДІЛ 1

Призначення закладу та засіб його реалізації

Ідея компетентнісного підходу до сучасної освіти є наскрізною і визначальною на сьогоднішній день. Надання пріоритетів формуванню у дітей — як дошкільного, так і  шкільного віку — формуванню готовності здобувати знання самостійно протягом усього життя поставило нагальну потребу у виробленні власної концепції розвитку комплексу, яка прокладає стратегічний напрям у роботі колективу закладу, допомагає поєднати цілі та очікуваний результат, усвідомити їх усім учасникам навчально-виховного процесу. Серед сучасних моделей освіти виділяють модель 4К, що включає чотири ключові компетентності, що починаються з букви «К»: креативність, комунікація, кооперація (співпраця), критичне мислення.

Реформування змісту та гуманізація цілей дошкільної та шкільної освіти України, суть якого полягає в реалізації компетентнісної парадигми, орієнтує педагогів на впровадження у педагогічну практику цілісного підходу до розвитку особистості. Важливим показником життєвої компетентності дошкільника та учня, його життєздатності, спроможності правильно орієнтуватися у життєвих реаліях та допомагати собі розв'язувати проблеми є цілісне світобачення, фундамент якого закладається саме в дошкільному віці. Тому освітня діяльність має спрямовуватись на становлення дошкільної та шкільної зрілості, важливою ознакою якої є сформованість базових особистісних якостей дитини, таких як: міжособистісна злагода, міжособистісне партнерство, самостійність, чуйність, шанобливість, допитливість, спостережливість, креативність, розсудливість. Вказані якості є базовими для становлення особистості дитини, ступінь їх розвитку визначає передусім рівень її психічної активності, створює можливості для подальшого саморозвитку.

Призначення закладу:

             Реалізація права дитини на здобуття освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту на подальших етапах.

Основним засобом реалізації призначення закладу освіти є здійснення освітньої діяльності відповідно до загальноосвітніх програм двох ступенів освіти:

□ дошкільна освіта;

□ початкова загальна освіта;

□ базова загальна середня освіта;

□ повна загальна середня освіта.

           Реалізація призначення закладу здійснюється через забезпечення в освітній діяльності таких принципів:

 гуманізм як норма поваги до особистості та основа побудови партнерського спілкування з дитиною;

 інтеграційні засади побудови та організації освітнього процесу;

 визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості;

 створення сприятливих умов для формування і розвитку у дитини пізнавальних, психічних процесів, належної спрямованості на активність у соціумі, конструктивних мотивів поведінки, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує;

 урахування індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку дитини.

Розділ 2

Освітня програма дошкільного підрозділу

Освітня програма дошкільної ланки розроблена на виконання законів України «Про повну загальну середню  освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти.

Зміст програми визначається Базовим компонентом дошкільної освіти. Освітня робота здійснюється за освітньою програмою «Українське дошкілля» (різновікові молодшо-середня та середньо-старша групи).

Особливу увагу педагогів і психологів привертають питання виховання дітей у різновікових групах ЗДО, оскільки малюки мають оволодіти вміннями спілкуватися і взаємодіяти з ровесниками, дорослими, молодшими та старшими за себе дітьми, що складає одну із здатностей компетентності дошкільника – позитивне ставлення до світу, самого себе й оточення. Різновікові групи в дошкільних закладах створюються переважно у разі потреби, незважаючи на те, що вони мають неоціненні можливості для розвитку дошкільнят. Адже, зростаючи, молодші й старші вихованці набувають досвіду взаємодії і спілкування одне з одним, співпраці, взаємодопомоги, взаємонавчання, взаємопідтримки.

Завдання освітніх ліній Базового компонента реалізуються на основі блочно-тематичного планування за принципом методичного конструктора та інтегрованого підходу до змісту та організації освітньої діяльності. Побудова освітнього процесу на засадах інтегрованого підходу забезпечує єдність та взаємопов’язаність усіх освітніх ліній БКДО у кожній темі, що реалізується як цілісна змістова та діяльнісна одиниця освітнього процесу.

Особливістю освітньої діяльності у дошкільній ланці є метод навчально-пізнавальної діяльності, інструмента методичної та управлінської діяльності.

Основними формами організованої освітньої діяльності дошкільників є щоденні інтегровані заняття, підгрупові предметні заняття, індивідуально-групові заняття різної пізнавальної та продуктивної спрямованості залежно від віку дітей; гурткова робота, організовані ігри різних видів, спостереження, прогулянки, дослідно-експериментальна, художньо-продуктивна, театралізована діяльність. Зайнятість дітей за цими формами рівномірно розподіляється протягом їх перебування в закладі з урахуванням віку, працездатності в різний час, можливості поєднання з іншими видами діяльності відповідно до завдань освітнього процесу. Цілісне бачення та структура тематичних циклів, за якими будується освітній процес, відображаються у плануванні за принципом методичного конструктора.

      «Українське дошкілля» - це програма розвитку дитини дошкільного віку, яку використовують під час організації навчально - виховного процесу у закладах дошкільної освіти та центрах дитячого розвитку.

       Ідея та мета програми – опираючись на зміст Базового компонента дошкільної освіти, реалізувати оптимальний комплекс розвивальних , виховних і навчальних функцій та напрямків життєдіяльності дітей дошкільного віку.

Завдання програми «Українське дошкілля»:

• Реалізувати особистісно – зорієнтоване навчання;
• Сприяти формуванню системи цінностей дошкільників;
• Розвивати життєві компетенції;
• Збагачувати загальну культуру дітей;
• Сформувати уявлення про цілісну картину світу.

Принципи:

• Науковість;
• Інтеграція;
• Системність;
• Комплексність;
• Гуманізація змісту навчання та виховання.

Структура програми:

Матеріал розподілено відповідно до освітніх ліній, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти. Зміст має такі розділи:

• Ранній вік ( 3-й рік життя );
• Молодший вік ( 4-й рік життя);
• Середній вік ( 5-й рік життя);
• Старший дошкільний вік ( 6-й рік життя).

У кожному розділі вміщено стислу характеристику особливостей дитячого розвитку, інформацію про те, як організувати виховання та навчання, а також орієнтовні компетенції, якими повинна володіти дитина у межах свого віку.

Різновікова група має значні переваги перед групою дітей одного віку, а саме: виховання малюків у ній відтворює умови виховання в сім’ї з кількома дітьми, саме цього позбавлені багато сучасних дошкільнят; у такій групі у молодших дітей формується вміння радитись і отримувати допомогу від старших, а у старших – радити та допомагати меншим; саме різновікова група сприяє формуванню у дітей досвіду взаємодії, розуміння іншого, вміння спільно гратися, працювати, вчитися, спілкуватися. Водночас, 13 праця вихователя різновікової групи є досить складною, оскільки вимагає від нього професіоналізму, уважності, мобілізації зусиль тощо. Такі групи є сьогодні на часі, оскільки мають величезний потенціал для розвитку малюків.

Розділ 3

Загальні положення освітньої програми ЗЗСО

Освітня програма передбачає:

-  формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

-  виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

- утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

Програму побудовано з урахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості та природовідповідності;
• узгодження цілей, змісту й очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності та практичної спрямованості змісту навчання;
• наступності й перспективності навчання;
• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
• логічної послідовності й достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Ключові компетентності:

1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.

2. Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.

3. Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.

4. Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.

5. Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

6. Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.

7. Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

8. Підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.

9. Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.

10. Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

Наскрізні лінії

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; вони враховуватимуться при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів - предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

1. Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливість сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

2. Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, робота в групах, проекти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

3. Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

4. Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Розділ 4

Пояснювальна записка

У комунальному закладі виконавчого комітету ради Пісківської селищної об’єднаної територіальної громади «Пісківський ліцей» у 2023/2024  навчальному році навчається  328 учень  у  14 - ти класах: у 1-4 класах – 138 учень, у 5-9 класах - 171 учня, а у 11 класі – 19 учнів.

Навчання проводиться українською мовою за 5-денним робочим  тижнем.

Школа І ступеня (7класів)

Освітня програма початкової освіти (далі освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації у комунальному закладі виконавчого комітету ради Пісківської селищної об’єднаної територіальної громади «Пісківський ліцей» (далі Пісківський ліцей) початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Дана Освітня програма створена  на 2023/2024 навчальний рік  відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р, Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) (у 1-4 класах), Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392,  складається на основі навчальних планів, які подані у таких документах:

Освітня програма І ступеня (початкова освіта) розроблена на виконання:

• Державого стандарту початкової освіти (2018);
• Закону України  «Про повну загальну середню освіту», що  набув чинності 16 січня 2020 року

Цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти.

1 – 4 класи

• для учнів 1, 2-А, 2-Б класів відповідно Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22;
• для учнів  3-А, 3-Б, 4-А, 4-Б класів відповідно Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О.Я., затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України  від 12.08.2022 № 743-22 (додаток №1, №2).

Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1- 4-х класів закладів загальної середньої освіти складає - 3010 годин/навчальний рік:

для 1-го класу – 700 годин/навчальний рік,

для 2-х класів – 770 годин/навчальний рік,

для 3-х класів – 770 годин/навчальний рік,

для 4-х класів – 770 годин/навчальний рік.

Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і   науки    України      від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів на базі 2  класів працюватиме  група продовженого дня з  наповнюваністю 28 учнів .

Перелік освітніх галузей для 1 класу, 2-А та 2-Б, 3-А та 3-Б,4-А та 4-Б класах,  які працюватимуть за НУШ

У 1-4 класах  вивчатиметься інтегрований курс «Мистецтво».

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

 Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно - діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України  «Про повну загальну середню освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Форми організації освітнього процесу

 Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Школа  ІІ та ІІІ ступеня – (7 класів)

Освітня програма базової та  повної середньої освіти (далі освітня програма) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації комунального закладу виконавчого комітету ради Пісківської селищної об’єднаної територіальної громади «Пісківський ліцей» для закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, розроблена на виконання Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту»  та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти .

Освітня програма ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання:

• Закону України «Про освіту»;
• Закону України  «Про повну загальну середню освіту»
• Державного стандарту базової середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. №898, в 5-6 класах);
• Державного стандарту базової та  повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 № 1392, в 7- 9 класах);
• Наказ  МОН від 19.02. 2021 №235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів загальної середньої освіти»;
• для 7-9 класів  - Наказу МОН України №405 від 20.04.2018 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (додаток №3, №4);
• Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 №235),
• Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти (затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04. 2018 №405, у 7- 9 класах).

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 6317 годин/навчальний рік:

для 5-х класів – 1820 годин/навчальний рік, для 6-го класу – 1260 годин/навчальний рік, для 7-го класу – 980 годин/навчальний рік, для 8-го класу – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-го класу – 1050 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (далі – навчальний план).

У 5-6 класах  вивчатиметься інтегрований курс «Мистецтво».

Освітня програма ІІІ ступеня (повна загальна середня освіта) розроблена на виконання:

•  Закону України  «Про освіту»;
• Закону  України «Про повну загальну середню  освіту»,
• Державного стандарту базової та  повної загальної середньої освіти (затвердженого Постановою КМУ від 23 листопада 2011 № 1392);
• «Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня” (затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 №408 у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464).

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 11-го класу складає 1190 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (далі – навчальний план), (додаток №5).

Перелік освітніх галузей

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• Мови і літератури
• Суспільствознавство
• Мистецтво
• Математика
• Природознавство
• Технології
• Здоров’я і фізична культура

Навчальні плани ІІ та ІІІ ступенів передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, що є шкільним компонентом і задовольняє освітні потреби учнів та їх батьків.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Розділ 5

Цілі та задачі освітнього процесу школи

 Загальні очікувані результати навчання здобувачів освіти

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей:

• «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
• «Громадянська відповідальність»,
• «Здоров’я і безпека»,
• «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;
• роботу в проектах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

 Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• урок формування компетентностей;
•  урок розвитку компетентностей;
• урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• урок корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

Розділ 6

Модель випускника

         Випускник Нової української школи, і комунального закладу виконавчого комітету ради Пісківської селищної об’єднаної територіальної громади «Пісківський ліцей»,  зокрема – це особистість, патріот та інноватор.

• Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
• Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;
• Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

         Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій – ось загальна формула, до якої прагне школа і наша є не винятком. Стоячи на порозі великим змін, ми приймаємо їх і будуємо формулу «випускника» по максимуму, тому що віримо:  ось хто поведе Україну  в ХХІ століття.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.

До ключових компетентностей, визначених Новою школою і педагогічною радою школи належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у  навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане;

 • уміння висловлювати думку усно і письмово;

 • критичне мислення;

 • здатність логічно обґрунтовувати позицію;

 • ініціативність;

 • творчість;

 • уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

 • уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

 • здатність до співпраці в команді.

Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.

Розділ 7

Навчальний план та його обґрунтування

Нової української школи, і комунального закладу виконавчого комітету ради Пісківської селищної об’єднаної територіальної громади «Пісківський ліцей»,  зокрема – це особистість, патріот та інноватор.

У ліцеї навчається 328 учень.

Тип закладу: ліцей.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і   науки    України      від 20.02.2002 р. № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за №229/6517 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 09.10.2002 №572 (0844-02), наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 17.08.2012 №921 (1482-12) здійснено поділ наступних класів на групи: у 6 та 8 класах – англійська мова, інформатика, трудове навчання.

• Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) розроблені на виконання Закону України «Про повну загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2020 року №1392 (зі змінами) «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти»;

 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (2018), ), наказу МОН №1272 від 08.10.2019, наказу МОН №1273 від 08.10.2019,наказу МОН №407 від 20.04.2018, листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-430  від 11.08.2020 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році».

1. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг годин по 1-2-х класах 2240 годин/навчальний рік

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-4-х класів  складає 3080 годин/навчальний рік:

• для 3-х класів – 1540 годин/навчальний рік,
• для 4-х класів – 1540 годин/навчальний рік.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах  І ступеня в додатках № 1, №2 (*1  клас – інтегрований курс «Українська мова. Навчання грамоти»;* 2 класи – окремі навчальні предмети «Українська мова», «Читання»).

Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

2. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає  6317 годин/навчальний рік:

для 5-х класів –  1820 годин/навчальний рік,

для 6-х класу –  1260 годин/навчальний рік,

для 7-х класів –  980 годин/навчальний рік,

для 8-х класів –  1207,5 годин/навчальний рік,

для 9-х класів –   1050 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах – додаток № 3, №4, №5.

Години навчальних предметів інваріантної складової  робочих навчальних планів, що позначені дробовим числом (0,5; 1,5; 2,5; 3,5), викладаються в навчальному закладі таким чином: ціла частина – щотижнево, дробова  (0,5 год.) – по одній годині через тиждень. У 7 класі 0,5 години

української мови – по одній годині через тиждень. У 7  класі 0,5 години хімії вивчається по одній годині через тиждень. У 8-9-х класах 0,5 години історії

України вивчається по одній годині через тиждень, у 9-х класах 0,5 години географії вивчаються по одній годині через тиждень.

У межах галузі «Громадянська та історична» в 5-6-х класах вивчається курс «Вступ до історії України та громадянської освіти».

3. Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 11 класу складає 1190 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ІІІ ступеня - додаток № 5.

Для учнів одинадцятого  класу з профільним вивченням предмета «Інформатика» виділено 5 годин з варіативної складової робочого навчального плану.

У  одинадцятому  класі предмети інваріантної складової – історія України  та Захист України по 1,5 год та вибірково-обов’язкові предмети: мистецтво – 1,5год та технології  - 1,5год  будуть викладатися в навчальному закладі таким чином: ціла частина – щотижнево, дробова  (0,5 год.) – по одній годині через тиждень.

Розділ 8

Структура навчального року

Освітній процес у 2023/2024 навчальному році розпочнеться в День Знань 1 вересня 2023 року і триватиме до 28 червня 2024 року.

Освітній процес в ліцеї буде організовано за змішаною формою навчання.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр    - з 01.09.2023  по  26.12.2023

ІІ семестр  - з 15.01.2024 по 31.05.2024.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні - з 30.10.2023 по 05.11.2023

зимові - з 27.12.2023 по 14.01.2024

весняні - з 25.03.2024 по 31.03.2024.

Ліцей працює з 5- денним робочим тижнем у дві зміни.

Свято Останнього дзвоника –  31  травня 2024 року.

Відповідно до Закону України  «Про  повну загальну середню освіту»  визначено тривалість уроків для учнів 1- 4 класів, яка становить:

- у першому класі – 35 хвилин,

- у 2-4 класах – 40 хвилин,

- у 5-11 класах – 45 хвилин. 

Учні будуть навчатися у дві зміни, уроки розпочинатимуться  о 08:00, закінчення о 17:05.

Навчальні екскурсії для учнів 1-4 класів та навчальна практика для учнів 5-8  класів будуть проведені впродовж навчального року за окремим графіком (рішення педагогічної ради від 31.08.2023 року протокол № 1 ).

У структурі навчального року можливі зміни відповідно до безпекової ситуації в селищі.

Розділ 9

Особливості організації освітнього процесу

        Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

        Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

• подолання інертності мислення,
• перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

        Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

        Застосовуємо наступні принципи партнерства:

• повага до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіра у відносинах;
• діалог – взаємодія – взаємоповага;
• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
• принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

        Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

        Упродовж останніх років наполегливо працюємо  на упровадження особистісно   орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитино- центризму.

        Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

        Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму: 

• відсутність адміністративного контролю, який обме­жує свободу педагогічної творчості;
• активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;
• відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;
• виховання вільної незалежної особистості;
• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;
• впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.

Розділ 10

Показники реалізації освітньої програми

        Одним із сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту початкової освіти, нових навчальних програм для 11 класу, які почали  діяти у 2023/2024 навчальному році. Адже ці документи  мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та формувального оцінювання в 1-х, 2-х, 3-х, 4-х класах.

        Усі ці параметри потребують особливої уваги як із боку адміністрації ліцею, так і з боку батьків, які перебувають із нами в партнерських відносинах.

До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно - діяльністі якості педагогічних працівників. Особливу увагу приділити вчителям початкових класів.

Визначаємо критерії, що  містять основні індивідуально-особистісні та професійно - діяльнісної якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти:

• професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо - розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, 3 здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;
• соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;
• загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;
• мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно - діяльнісних ситуацій);
• психологічно - фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;
• підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;
• інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

Додаток № 1

до освітньої програми І ступеня

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

            З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ

(складено відповідно до Типової освітньої

 програми, розробленої  під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженої наказом МОН          від 12.08.2022 № 743-22)

Додаток №2

                до освітньої програми І ступеня

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

            З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ

(складено відповідно до Типової освітньої

 програми, розробленої  під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженої наказом МОН          від 12.08.2022 № 743-22)

Додаток  №3

                  до освітньої програми ІІ ступеня

Навчальний план

складено за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої

освіти з українською мовою навчання ІІ ступеня, затвердженими наказом

Міністерства освіти і науки України від  19.02.2021 № 235  (таблиця 1)

Навчальний план

    складено за Типовими освітніми програмами  закладів загальної середньої освіти з українською мовою навчання ІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від  20.04.2018 № 405  (таблиця №1)

Додаток №5

до освітньої програми ІІІ ступеня